PL/ENG/UA/RU
👭 Kontynuujemy serię poświęconą wpływowym kobietom z historii Krakowa. Dziś wspominamy pionierskie życie Kazimiery Bujwidowej, działaczki społecznej na rzecz praw kobiet i edukacji w Polsce.
🎗 Urodzona w szlacheckiej litewskiej rodzinie, Bujwidowa straciła matkę w młodym wieku i została wychowana przez ciotkę. Uzyskała wykształcenie w Warszawie i zdobyła kwalifikacje jako korepetytorka. W 1886 roku wyszła za mąż za bakteriologa Odon Bujwida i została jego asystentką laboratoryjną w Krakowie. W trakcie I wojny światowej prowadzili szpital wojskowy. Jednak prawdziwą pasją Bujwidowej było umacnianie pozycji kobiet poprzez edukację 🎓
📕 Aktywna członkini Towarzystwa Szkoły Ludowej, organizacji edukacyjnej działającej w latach 1891–1940 na terenie Galicji, współzałożyła Krakowską Czytelnię dla Kobiet, centrum ruchu emancypacyjnego. Walczyła z analfabetyzmem, promując dostęp do edukacji, zwłaszcza dla dziewcząt 📚 W latach 1896–1906 Bujwidowa była przewodniczącą Towarzystwa Gimnazjalnej Szkoły Żeńskiej, zakładając pierwsze w Polsce gimnazjum żeńskie z pełnym programem na poziomie równym męskim gimnazjom. Walczyła o przyjęcie kobiet na Uniwersytet Jagielloński, jak miało to miejsce w 1897 roku 👩🎓
👩💼 Całe życie była aktywistką, walczyła o prawo wyborcze dla kobiet, wspierając kampanię parlamentarną Marii Dulębianki, pierwszej kobiety kandydującej do Sejmu. Bujwidowa reprezentowała Galicję na Kongresie Kobiet w Paryżu w 1910 roku oraz na austriackim kongresie wyborczym w 1912 roku.
🎯 Jej dziedzictwo inspiruje przyszłe pokolenia; Rada Miasta Krakowa w 2021 roku utworzyła Nagrodę im. Kazimiery Bujwidowej, aby uhonorować innowacyjne kobiety wzmacniające swoje społeczności 🏅
ENG
👭We continue the series dedicated to impactful women from Krakow’s history. Today, we remember the pioneering life of Kazimiera Bujwidowa, a social activist for women’s rights and education in Poland.
🎗Born to a noble Lithuanian family, Bujwidowa lost her mother at a young age and was raised by her aunt. She received an education in Warsaw and earned qualifications as a home tutor. In 1886, she married bacteriologist Odon Bujwid and became his lab assistant in Krakow. During WWI, they ran a military hospital. But Bujwidowa’s true passion was empowering women through education 🎓
📕An active member of Towarzystwo Szkoły Ludowej, an educational organization operating in 1891–1940 in Galicia, she co-founded the Krakow Women’s Reading Room, a hub for the emancipation movement. She fought against illiteracy, promoting access to education, especially for girls 📚From 1896-1906, Bujwidowa chaired the Girls’ Junior High School Society, establishing Poland’s first junior high school for young women with a full curriculum equivalent to those in male junior high schools. She campaigned to see women entering Jagiellonian University as they did in 1897 👩🎓
👩💼A lifelong activist, she advocated for women’s suffrage, supporting the parliamentary campaign of Maria Dulębianka, the first woman to run for the National Sejm. Bujwidowa represented Galicia at the 1910 Paris Women’s Congress and the 1912 Austrian suffrage congress.
🎯Her legacy inspires future generations; the Krakow City Council created the Kazimiera Bujwidowa Award in 2021 to honour innovative women strengthening their communities🏅
UA
👭 Ми продовжуємо серію публікацій про впливових жінок з історії Кракова. Сьогодні ми згадуємо про життя Казімєри Буйвідової, громадської активістки, яка боролася за права жінок та освіту в Польщі.
🎗 Народившись у шляхетній литовській родині, Буйвідова рано втратила матір, і її виховувала тітка. Вона здобула освіту у Варшаві та отримала кваліфікацію домашньої вчительки. У 1886 році вона вийшла заміж за бактеріолога Одона Буйвіда і стала його лаборанткою у Кракові. Під час Першої світової війни вони керували військовим шпиталем. Але справжньою пристрастю Буйвідової було розширення прав і можливостей жінок через освіту 🎓
📕 Активна членкиня Towarzystwo Szkoły Ludowej, освітньої організації, що діяла у 1891-1940 роках у Галичині, вона стала співзасновницею Краківської жіночої читальні, осередку емансипаційного руху. Вона боролася з неписьменністю, сприяючи доступу до освіти, особливо для дівчат 📚У 1896-1906 роках Буйвідова очолювала Товариство жіночих гімназій, заснувавши першу в Польщі гімназію для дівчат з повною навчальною програмою, еквівалентною навчальній програмі чоловічих гімназій. Вона виступала за те, щоб жінки вступали до Ягеллонського університету, як це було у 1897 році 👩🎓
👩💼A Активістка протягом усього життя, вона виступала за надання жінкам виборчих прав, підтримуючи парламентську кампанію Марії Дуленбянки, першої жінки, яка балотувалася до Національного сейму. Буйвідова представляла Галичину на Паризькому жіночому конгресі 1910 року та Австрійському виборчому конгресі 1912 року.
🎯 Її спадщина надихає майбутні покоління; міська рада Кракова заснувала нагороду імені Казімєри Буйвідової у 2021 році, щоб відзначити прогресивних жінок, які зміцнюють свої громади🏅
RU
👭 Мы продолжаем нашу серию публикаций о влиятельных женщинах из истории Кракова. Сегодня мы вспоминаем новаторскую жизнь Казимиры Буйвидовой, общественной активистки, выступавшей за права женщин и образование в Польше.
🎗Родившись в знатной литовской семье, Буйвидова в раннем возрасте потеряла мать, и ее воспитывала тетя. Образование она получила в Варшаве и получила квалификацию репетитора. В 1886 году она вышла замуж за бактериолога Одона Буйвида и стала его лаборанткой в Кракове. Во время Первой мировой войны они руководили военным госпиталем. Однако настоящей любовью Буйвидовой было расширение прав и возможностей женщин через образование 🎓
📕 Будучи активным членом Общества народных школ, образовательной организации, действовавшей с 1891 по 1940 год в Галиции, она стала одной из основательниц Краковского читального зала для женщин, центра движения за эмансипацию. Она боролась с неграмотностью, содействуя доступу к образованию, особенно для девочек 📚 В 1896-1906 годах Буйвидова была президентом Общества женских гимназий, основав первую женскую гимназию в Польше с полным учебным планом наравне с мужскими гимназиями. Она боролась за прием женщин в Ягеллонский университет, что и сделала в 1897 году 👩🎓
👩💼 Будучи активисткой на протяжении всей жизни, она боролась за женское избирательное право, поддерживая парламентскую кампанию Марии Дуленбянки, первой женщины-кандидата в Сейм. Буйвидова представляла Галицию на Женском конгрессе в Париже в 1910 году и на Австрийском избирательном конгрессе в 1912 году.
🎯 Ее наследие вдохновляет будущие поколения; Городской Совет Кракова учредил премию Казимиры Буйвидовой в 2021 году, чтобы отметить новаторских женщин, расширяющих возможности своих сообществ 🏅
OtwartyKraków
Fundacja IB Polska
Krakowianki
Żródło materiału: Centrum WIELOKULTUROWE KRAKÓW
